- наперемінку
- навперемі́нку, присл., розм.По черзі, замінюючи одного одним; навперемінно.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
наперемінку — прислівник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
наперемінки — навперемі/нки, присл., розм. Те саме, що наперемінку, навперемінку … Український тлумачний словник
напереміну — навперемі/ну, присл., розм. Те саме, що наперемінку, навперемінку … Український тлумачний словник
навперемінку — див. наперемінку … Український тлумачний словник
навперемін — присл., розм. Те саме, що наперемінку … Український тлумачний словник
навперемінки — присл., розм. Те саме, що наперемінку … Український тлумачний словник